Словник синонімів української мови. 2014.
надѣлити — НАДѢЛ|ИТИ (9), Ю, ИТЬ гл. Дать долю, оделить: надѣли и ты ѹбогы˫а. Пр 1383, 52а; и бы(с) братьи его тѧжко... волости бо даеть сн҃ви а братьи не надѣли ничимъ же. ЛИ ок. 1425, 115 (1142); и ре(ч) ему иди в Рѧзань къ ѡчичю своему... а ˫азъ тѧ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наділити — [над іли/тие] л у/, д і/лиеш; нак. ли/, л і/т … Орфоепічний словник української мови
наділити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
наділити — див. наділяти … Український тлумачний словник
наділ — I над іл у, ч. 1) Дія за знач. наділити, наділяти 1). 2) Ділянка землі, яку отримувала селянська сім я для користування. II н аділ у, ч., зах. Те саме, що наділ 2) … Український тлумачний словник
наділений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наділити. || наді/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
наділення — я, с. Дія за знач. наділити, наділяти … Український тлумачний словник
наділяти — див. наділити … Словник синонімів української мови
дѣлити — Делить дѣлити разъединять на части, разделять (1): Тогда по Рускои земли рѣтко ратаевѣ кикахуть, нъ часто врани граяхуть, трупіа себѣ дѣляче, а галици свою рѣчь говоряхуть, хотять полетѣти на уедіе. 17. Аже братья ростяжються передъ князем о… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ВЕЛИКАЯ ЛАВРА — Великая Лавра[греч. Μεγίστη Λαύρα τοῦ ἁγίου ᾿Αθανασίου], муж. общежительный, древнейший из существующих мон рей на горе Афон. Первоначально был посвящен Благовещению Божией Матери, в XV в. переименован в честь прп. Афанасия Афонского (ок. 925/30… … Православная энциклопедия
